Коли проходять точку неповернення,
Hасвистуючи марш "А хто нам судді!",
Історія втрачає силу звернення
І набуває якості огуддя.
Вона тоді вже не тривожить карами.
Кого в руїни Рима їй водити?
То дід хрестивсь під грозовими хмарами,
А внукам легше грози пояснити.
Страх Божий пов'язавши з слабкодухими,
Понад усе цінуючи свій спокій,
Куди спішать народи гнані рухами?
Чому не вчать історії уроки?
******
Коли проходять точку неповернення,
Глузд поколінь розтоптуючи в твані,
Несуть непритаманність і осквернення
У жалісно-сліпучім целофані:
Нехай ідеї будуть юродливими
І праве з лівим згорнено у кучу,
Лише б нещасні стали всі щасливими,
І збитих з толку совість хай не мучить!
Зворотній бік світської прогресивності -
Немов з добра, світ тягнеться до злого
В свавільності, в бунтарстві, в агресивності.
Ще й в адвокати записати б Бога!
Вже і в церквах суворе попередження
Про страшний суд над нечестивим світом,
Сприймається частенько з упередженням:
Наш Бог - любов! Не може Він губити!
До смерті Сина милує й прощає Він.
Читайте Іоана три-шістнадцять!
Ми перед світом Бога захищаємо,
Немов Святому варто захищаться.
Політ-коректним, нам би не загратися
У нескінченне милосердя Боже.
І сталь від вітру змушена ламатися!
А проти Бога хто встояти зможе?
Він ще чекає cправжнього навернення.
Турбує нас то тим, то іншим лихом.
Якщо ж минемо точку неповернення,
...Про що вона - Історія! - так тихо...?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : В Храмах не снимают грехи – в Храмах о них говорят - Антон Странно бывает видеть, как грешники снимают грехи грешникам. Может не знаю чего, так расскажите, и поведем беседу вместе. Об этом статья. Написал статью после того, как увидел глаза и лицо церковного служителя, именно церковного служителя, а не Христа, потому что на лице написана была неуверенность и безпокойство за совершенный поступок. Глаза выдавали его, и покоя не было в них. Этот человек - снимает грехи с Путина, он исповедует его в Москве. А по соседству - стоит здание, где люди трудятся на ниве искусства. И вот решил этот человек - отнять здание у них, и очень уверен, что власть Путина, но не Отец Наш Небесный будет гарантом ему в этом деле. Все это увидел на ТВ по ARTVi. Такие примеры отталкивают людей от церкви, ведь должны служители в Храмах - Отца чтить, и лишь Его видеть перед собой в делах своих, а этот - на властителя земного надеется, как торгаш в лавке перед Храмом Христа - меняет свои тридцать серебрянников!
